Народ України в романі «Чорна рада» загалом знаходиться на задньому плані, але в окремі моменти ніби проривається наперед і постає перед читачем. Особливо важливий для розкриття авторського задуму є образ Божого чоловіка — кобзаря. Це не старець і не жебрак, а патріот, воїн Божий, ходяча совість народу. Мирське життя для нього нічого не варте. Свою сліпоту він вважає не каліцтвом, а Божим знаменням, тому й осуджує тих кобзарів, які за чарку горілки поробилися придворними поетами й музикантами. Він не приходить на Ніжинську раду, але після неї виринає, наче із забуття, на Череваневому хуторі, де мудро пояснює осиротілому Петрові, що то тільки здається, ніби зло підім’яло під себе добро. З-поміж носіїв народної моралі найближче до Божого чоловіка стоїть запорозький старець Пугач, старий січовик, який на своєму віку не раз був кошовим отаманом. Пугач недалекоглядний.
Саме завдяки його авторитету Брюховецький домігся булави, а Гвинтовка — полковницького пірнача. Та пізніше Пугач став їм непотрібним. Брюховецький жорстоко познущався з нього, висміявши перед громадою. Ось тоді розпізнав Пугач у Брюховеиькому покруча, який кине під ноги одвічну січову мораль.
Цікавим є образ Василя Невольника. Це зламана неволею, а пізніше — прислужництвом особистість. Молодим Василь був одним із найхоробріших і найрозумніших козаків. Доля зробила з колишнього лицаря страдника, яскравим свідченням чого є його нове прізвище — Невольник. Представники українського народу в романі різноманітні, але серед них є багато сильних і яскравих особистостей.
Які найголовніші риси козацької молоді висвітлює П. Куліш у своєму романі? Юне козацтво в романі «Чорна рада» оповите романтикою. По-різному виховували своїх синів полковник Іван Шрам і рядовий запорожець Тур, який зовсім маленьким хлоп’ям привіз Кирила на Січ, де той і виріс. Старий Шрам хотів бачити Петра патріотом, людиною твердої вдачі. Кирило ж на козацькій вольниці виріс гордим, упевненим у своїх силах, ніколи нікому не поступався гідністю. І Петро, і Кирило щиро покохали Лесю, але Петро домагався взаємності, а Кирило, за козацьким звичаєм, вважав, що для повного щастя вистачить і його любові, а жінка полюбить потім. Саме він урятував кохану від шлюбу з нелюбом, але не присилував стати дружиною, а дав їй право вибору.
І Петро, і Кирило, хоч і молоді, але вже мають певні воєнні успіхи. Петро здобув вороже знамено, а Кирило врятував старого Шрама від смерті. Обидва юнаки здатні до самопожертви: Кирило, наприклад, пропонує Сомкові своє життя, щоб урятувати його від смерті. В образі Кирила Тура відтворено дух побратимства, лицарського завзяття, козацького демократизму. Його життя сповнене пригод, неймовірних вчинків, прагнень до волі.
Роман «Чорна рада» П. Куліша багатопроблемний. Найважливіші з порушених проблем такі: батьки і діти (образ Шрама і Шраменка, Кирила Тура та його рідних); кохання і подружнє щастя (образи Лесі, Петра, Кирила, Сомка); роль державного діяча (образи Сомка і Брюховецького); патріотизм і незалежність держави (образ старого Шрама); ставлення влади до народу (образи кобзаря, Шрама, Сомка, Пугача); боротьба добра і зла (образи Сомка і Брюховецького, Шрама, Череваня і Гвинтовки); значення народної моралі.
Остання проблема передана через аналіз психіки всіх персонажів, але цікавим є те, що народна мораль дається взнаки навіть таким, здається, пропащим людям, як Брюховецький. Він готовий убити Сомка в бою, але не може зарізати беззбройного гетьмана. Про висоту народної моралі свідчить і той епізод, коли сторожі осуджують, навіть відверто ненавидять Кирила, думаючи, що він іде вбивати ув’язненого Сомка. Запорожці-«харцизяки» здерли з полоненого Якима і пояс, і жупан, і сап’янці, та не посміли стягнути вишитої нареченою дорогої сорочки. Такі, здавалося б, деталі свідчать, що в душі кожного, українця є добре начало.