Українське Відродження 20-30-х років XX століття дало літературі багато нових талантів, ідей, світобачень. І серед них - Микола Хвильовий, письменник-новатор, самобутній і своєрідний автор.
Його твори з налетом імпресіонізму були оригінальними, відмінними від робіт письменників того часу. Вони вражають силою таланту митця, глибоким психологізмом героїв, манерою письма. Його твори примушують замислитися і над долею автора, і над трагічною історією України, і над своїм власним "я". Новели М. Хвильового "Кіт у чоботях", "Наречений", "Солонський Яр" - це фрагменти, вихоплені з кривавої і брудної мозаїчної картини громадянської війни. Читаючи "Кота в чоботях", відчуваєш виразні сатиричні нотки, сум за загубленою, знівеченою душею: "Зник товариш Жучок №1, залишилися "Жучки №2, №3, №4" - малограмотні кухарки, що прагнули керувати державою й розпоряджатися життям людей".
У новелі "Я (Романтика)" - ще страшніші і трагічніші картини. Твір торкається теми роздвоєння людської особистості. Свого героя М. Хвильовий ставить перед вибором: або служіння комуні, або життя матері, яка до останньої миті вірить у перемогу добра над злом у душі свого сина.
Твори Миколи Хвильового застерігають сучасників від шляху в прірву антигуманізму, від фальшиво-красивих політичних гасел, допомагають дійти висновку, що жінка і революція - поняття несумісні, як несумісні примарні ідеї комунізму з реальним щасливим майбуттям людей.
Для сучасного читача новели письменника - багатющий матеріал для вивчення не лише історії, а й психології, його твори - переконливий урок того, що не слід припускатися помилок своїх попередників, не варто надавати перевагу ідеї. Мені твори М. Хвильового допомогли більше зрозуміти складний історичний період 20-х років XX століття, побачити, як перемагала тиранія, як деградували духовні цінності. Автор підштовхнув своїми творами до висновку, що тоталітарній системі не потрібні генії, особистості, а лише покірні виконавці волі партійних вождів.
Трагедія героїв творів М. Хвильового близька до трагедії самого автора. Тому його твори такі пристрасні і хвилюючі. Наділений інтуїцією, автор шукає виходу із катастрофічної ситуації, породженої наростаючою хвилею репресій, поширенням недовіри і підозри в суспільстві. Разом із героями своїх новел митець шукає виходу із лабіринтів історії. Я не перестаю дивуватися його любові, вірі і ненависті, я захоплююсь його карколомною "грою в бісер": свідомим кодуванням художніх підтекстових структур.
А ще я зрозуміла, прочитавши твори Миколи Хвильового, що кожній людині притаманні ліризм душі, почуття любові, повага до минулого, обожнювання матері. Потрібно лише побороти в собі слабкість, безсилля, інертність та агресивність.