Тараса Григоровича Шевченка завжди цікавила історія. Поет пишався славним минулим свого народу, вірив, що його волелюбний і незалежний характер не зломлений кріпосницькою системою. Важлива частина спадщини Кобзаря — це твори на історичну тематику: «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гамалія», «Гайдамаки», «Чигрине, Чигрине» та інші.
У поемі «Іван Підкова» поет відтворив боротьбу нашого народу проти султанської Туреччини, яка намагалася загарбати українські землі. Т. Г. Шевченко славив мужність запорожців, їх сміливість, винахідливість.
У поемі «Гамалія» теж відтворено похід козаків у Царгород, бій з ними зі1 звільнення бранців та повернення на батьківщину. Боротьба з турками зображена як визвольна, запорожці їдуть помститися їм за кривди своїх співвітчизників. У поемі уславлюється образ ватажка Гамалії, який мужньо бореться з турками.
Підносячи тему визвольної боротьби українського народу проти зовнішніх ворогів, Т. Шевченко пише поему «Тарасова ніч», у якій відтворена боротьба проти польського панування в Україні. В основу поеми покладена історична подія — перемога козаків над військом польським 1630 року під Переяславом. Поет радіє перемозі запорожців:
Заспівали козаченьки
Пісню тії ночі, —
Тії ночі кривавої,
Що славною стала
Тарасові, козачеству...
Поет уславлює гетьмана Тараса Трясила, його перемогу над ляхами.
Проти польської шляхти, її знущання над народом України спрямована й одна з кращих поем Т. Шевченка на історичну тему «Гайдамаки», в основі якої — події 1768 року, відомі під назвою Коліївщина. Поет відтворює силу народу, його роль в історії. Гайдамаки для Т. Шевченка — це нескорені, волелюбні патріоти:
Сини мої, гайдамаки!
Світ широкий, воля —
Ідіть, сини, погуляйте,
Пошукайте долі.
Роздумує Кобзар над долею своєї батьківщини і в поезії «Чигрине, Чигрине». Боляче поетові, що «заснула Україна», а тому потрібно підняти онуків, нащадків гайдамаків, на боротьбу проти кріпацтва.
Тему історичного минулого України порушував Кобзар і на засланні, і в останні роки свого життя. Поет прагнув розбудити пам'ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків, закликаючи і своїх сучасників бути борцями за своє майбутнє.
Воскрешаючи минуле, Т. Шевченко ставить перед собою мету за допомогою слова надихнути народ на нову боротьбу за національне визволення.