Художня література - це особлива форма естетичного освоєння світу, за допомогою якої кожна людина збагачує себе духовно.
Особисто я, вивчаючи літературу, розширила уявлення про стародавні епохи. Література навчила мене мріяти, переживати разом із персонажами творів, збагатила мою мову, адже мова творів і усної народної творчості, і українських письменників - це зразок, це мовленнєвий орієнтир.
Український народ має велику культуру і славну історію. Твори української літератури допомагають заглибитись у історію нашої культури, збагнути, як і чим жив наш народ у різні часи і епохи. Зрозуміти душу народу, його внутрішню велич і красу, безмежну любов до України допомогли поетичні твори.
У восьмому класі ми вивчали ліричні пісні, у яких - любов, терпіння, переживання, вічне почуття кохання. Поетичне слово Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки розкриває високі моральні цінності нашого народу: чесність, незламність, відданість. Я була вражена майстерністю Лесі Українки і з великим задоволенням прочитала поему "Давня казка". Поема допомогла зрозуміти працю поета, зазирнути у майстерню письменника. Я зрозуміла: щоб народ знав і пам'ятав твори, автор має намагатися, щоб його слово було, як "пісня і дзвінким, і гучним", щоб "розходилось світом стоголосою луною".
Проза Уласа Самчука, Івана Багряного, Павла Загребельного, Володимира Малика - це твори, які поглибили знання з історії України, розповіли про вірних синів і дочок. Хто не захоплювався красою і розумом Роксолани, її любов'ю до України і вірністю у коханні? Образ цієї легендарної дівчини хвилюватиме ще не одне покоління.
Твори української літератури збагачують духовно, виховують патріотів, прищеплюють любов до рідного краю, до батьківського дому, до України. Вони відтворюють дійсність правдиво, яскраво, поетично, подаючи відомості про боротьбу за національну самостійність і соціальну справедливість.