Орфографія(частина 3)
ЧАСТИНИ МОВИ
САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ
ІМЕННИК
Відмінкові закінчення іменників
Закінчення іменника залежить як від того, у якому відмінку і числі він стоїть, так і від його відміни та групи, а іноді- і значення. Тому в іменниках української мови багато різних значень.
Нижче наводяться буквені (не звукові) відмінкові закінчення іменників за відмінками і групами.
Але спочатку деякі умовні позначення для кращого розуміння таблиць:
закінчення подаються
|
це означає
|
через кому: -а, -я |
в різних іменниках тієї самої відміни і групи виступають різні закінчення
|
похилу риску:-і /-еві /ю |
різні, паралельно існуючі закінчення в тих самих іменниках
|
через дужки: (-ів) |
закінчення, що трапляються як винятки
|
знаком: ¨
|
нульове закінчення (іменник не має закінчення)
|
Закінчення іменників І відміни:
однина |
відмінки
|
тверда група (стіна)
|
м'яка група
|
мішана (круча)
|
основа
не на й (земля)
|
основа на й (мрія)
|
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
Кл.
| -а -и -і -у -ою | -я -і -і -ю -ею | -я -ї -ї -ю -єю | -а -і -і -у -ею |
як у давальному відмінку
|
-о | -е, -ю | -є | -е |
множина |
відмінки
|
тверда група (стіна)
|
м'яка група
|
мішана (круча)
|
основа
не на й (земля)
|
основа
на й (мрія)
|
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
Кл.
| -и -¨ (-ів) -ам | -і -¨ (-ей,-ів) -ям | -ї -¨ -ям | -і -¨ (-ей) -ам |
як у називному або родовому відмінках
|
-ами -ах -и | -ями -ях -і | -ями -ях -ї | -ами -ах -і |
винятки |
у родовому відмінку множини:
гайдамаків, суддів, ніздрів, мамів (і мам), бабів (і баб), легенів (і легень), губів (і губ), мишей, свиней, вошей, статей |
| | | | | | |
Закінчення іменників ІІ відміни чоловічого роду:
однина |
відмінки
|
тверда група (стіл) |
м'яка група
|
мішана (кущ) |
основа
не на й(день) |
основа на й (край) |
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
Кл.
| -¨
,-о -а, -у -ові /-у | -¨ -я, -ю -еві / -ю | -¨ -я, -ю -єві / -ю | -¨ -а, -у -еві / -у |
як у називному або родовому відмінках
|
-ом, -им -і /-ові /-у -е, -у | -ем -і /-еві /-ю -ю | -єм -і /-єві /-у -ю | -ем -і /-еві /-у -е, -у |
множина |
відмінки
|
тверда група (стіл) |
м'яка група
|
мішана (кущ) |
основа
не на й(день) |
основа
на й (край) |
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
Кл.
| и (-і,-а) ів, -¨ (-¨
)
-ам | -і ів,(-ей) -ям | -ї їв -ям | -і ів -ам |
як у називному або родовому відмінках
|
-ами (-ьми) -ах -и (-і, -а) | -ями(ьми) -ях -і | -ями -ях -ї | -ами -ах -і |
винятки |
у називному відмінку множини:
хабарі, комарі, пазурі, снігурі, звірі, друзі
(хоч це іменники твердої групи), вуса (і вуси), вівса, хліба
(і хліби з іншим значенням)
|
у родовому відмінку множини:
циган, чобіт, чоловік
(у значенні "осіб"), гостей, коней |
у орудному відмінку множини:
гістьми
(і гостями), кіньми (і конями), чобітьми
(і чоботами, чоботями) |
| | | | | | |
Закінчення іменників ІІ відміни середнього роду:
однина |
відмінки
|
тверда група (село) |
м'яка група
(поле) |
мішана
(днище) |
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| -о -а -у | -е, -я -я -ю | -е -а -у |
як у називному або родовому відмінках
|
-ом -і / -у | -ем -і / -ю | -ем -і / -у |
множина |
відмінки
|
тверда група (село) |
м'яка група
(поле) |
мішана
(днище) |
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| -а (-і) -¨ (-ей
)
-ам | -я -¨
, -ів -ям | -а (-і) -¨ (-ей
)
-ам |
як у називному або родовому відмінках
|
-ами(-има) -ах | -ями(-ьми) -ях | -ами (-има) -ях |
винятки |
у називному відмінку множини:
очі, плечі |
у родовому відмінку множини:
очей, плечей (і пліч) |
у орудному відмінку множини:
очима, плечима, коліньми (і колінами), крильми (і крилами) |
Закінчення іменників ІІІ відміни:
однина |
відмінки
|
однина
(ніч, тінь) |
множина
|
основа на нешиплячий
(тінь) |
основа на шиплячий
(ніч) |
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
Кл.
| -¨ (-и) -і -і -ям -ю -і -е (и) | -і -ей (-ів) -ям -і (-ів) -ями -ях | -і -ей -ам -і -ами -ах |
як у називному відмінку
|
винятки |
у називному відмінку однини:
мати |
у родовому і знахідному відмінку множини:
матерів |
Суфікси та закінчення іменників ІV відміни:
однина |
відмінки
|
з суфіксом -ат- |
з суфіксом
-ен- (ім'я) |
не після шиплячого
(теля) |
після шиплячого
(курча) |
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| -я -яти -яті | -а -ати -аті | -я -ені / -я -ені |
як у називному відмінку
|
-ям -яті | -ам -аті | енем / -ям -ені |
множина |
відмінки
|
з суфіксом -ат- |
з суфіксом
-ен- (ім'я) |
не після шиплячого
(теля) |
після шиплячого
(курча) |
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| -ята -ят -ятам | -ата -ат -атам | -ена (-я) -ен (-ів) -енам (-ям) |
як у називному або родовому відмінках
|
-ятами -ятах | -атами -атах | енами (-ями) -енах (-ях) |
винятки |
у називному відмінку множини:
вим'я, тім'я |
у родовому відмінку множини:
вим'їв, тім'їв і т.д. |
Іменники, що вживаються тільки в множині, мають такі самі закінчення, як і іменники, що належать до тієї чи іншої відміни:
відмінки | приклади |
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| двері дверей дверям двері дверима (дверми) дверях | гроші грошей грошам гроші грошима (грішми) грошах | ворота воріт воротам (воротям) ворота воротами (ворітьми) воротах (воротях) |
| | | | |
Не відмінюються:
| приклади |
жіночі прізвища на приголосний та -о
(але чоловічі відмінюються)
|
жіночі:
з Кариною Пузач, про Ларису Гайдай;
чоловічі:
з Сергієм Пузачем, про Яна Гайдая |
деякі абревіатури
| про КПРС, в СТБ (
але: з МХАТу) |
деякі іншомовні слова з кінчевим наголосом
| Дідро, Пуччіні, пенсне, кашне, парі, колібрі, жюрі, кенгуру, кіно, метро, фламінго, кашне, рагу;
(але пальто відмінюється: пальто- пальта- пальту
і т.д.)
|
Правопис і та и в закінченнях іменників
У написанні закінчень іменників найчастіше можуть сплутуватися голосні і та и.
Існують такі закономірності їх написання.
У закінченнях -ів, -ові, -еві завжди пишеться і незалежно від відміни чи групи іменника: батько- батькові, батьків; кущ- кущеві, кущів.
У закінченні -ами також незалежно від відміни чи групи іменника завжди пишеться -и: батько- батьками; кущ- кущами; сіль- солями.
У давальному (кому? чому?) і місцевому (на кому? на чому?) відмінках однини в іменниках усіх відмін і груп можливе лише закінчення-і (а не -и), причому г, к, х перед і чергуються ізз, ц, с: нога- нозі, на нозі; рука- руці, на руці; муха- мусі, на мусі; ріг- на розі; око- в оці; піч- печі; ім'я- імені, в імені.
В іменниках м'якої та мішаної груп І і ІІ відмін, в усіх іменниках ІІІ відміни та в іменниках ІV відміни з суфіксом -ен- буває
лише закінчення -і (а не -и): день- дні, плащ- плащі, ніч- ночі, круча- кручі, ім'я- імені.
В іменниках твердої групи І і ІІ відмін та іменниках ІV відміни з суфіксом -ат- у родовому відмінку однини (кого? чого?)
та називному множини (хто? що?) буває лише закінчення -и (а не -і): стіл- столи, стіна- стіни, немовля- немовляти.
Як виняток- декілька іменників твердої групи ІІ відміни, які в називному множини мають закінчення -і: хабарі, комарі, пазурі, снігурі, звірі, друзі (хоч це іменники твердої групи), вуса (і вуси), вівса, хліба (і хліби з іншим
значенням).
Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
У закінченнях іменників твердої групи І та ІІ відмін вимовляється і пишеться о (а не е): столяр- столярові, дорога- дорогою, дуб- дубові, дубом.
У закінченнях іменників м'якої та мішаної груп І та ІІ відмін вимовляється і пишеться е (а не о): день- дневі, днем, груша- грушею, кущ- кущеві, кущем.
У закінченнях іменників м'кої групи І та ІІ відмін, а також у закінченнях і суфіксах іменників ІІІ та ІV відмін після нешиплячих пишеться я (а не а): токар- токарям, токарями, на токарях, повітря- повітрям, звіря- звіряті, звірятам.
У закінченнях іменників твердої і мішаної груп І та ІІ відмін, а також у закінченнях і суфіксах іменників ІІІ та ІV відмін після шиплячихдж, ж, ч, ш пишеться а (а не я): плащ- плаща, плащами, піч- печам, на печах, лоша- лошати, лошаті, лошата.
Так само, як а та я, розрізняється і написання букв у та ю: школяр- школяру (школяреві), нашатир- нашатирю, круча- кручу, дощ- дощу, гора- гору.
Але іменники ІІІ відміни в орудному відмінку однини мають лише одне закінчення ю: подорожжю, жовчю, тушшю, Керчю.
Закінчення іменників ІІ відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
Іменники ІІ відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини (кого? чого?) можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю: гай- гаю, клен- клена.
Вживання того чи іншого закінчення залежить від значення іменника.
У вживанні закінчень у родовому відмінку однини в іменниках ІІ відміни чоловічого роду, що означають назви істот, труднощів не виникає- тут завжди
виступають закінчення -а, -я: лікар- лікаря, горобець- горобця, слон- слона, учень- учня.
Труднощі виникають у вживанні закінчень у родовому відмінку однини в назвах неістот. Тут діють такі закономірності.
Назви чітко окреслених предметів і понять мають закінчення -а, -я: четвер- четверга, ампер- ампера, катет-катета; палець- пальця, жовтень- жовтня.
Назви нечітко окреслених предметів і понять мають закінчення -у, -ю: пісок- піску, сон- сну, прогрес- прогресу, ячмінь- ячменю.
Назви населених пунктів мають закінчення -а, -я: Херсон- Херсона, Лондон- Лондона, Київ- Києва.
Виняток становлять назви, у яких друга половина співзвучна з загальною назвою, що має закінчення -у, -ю: Часів Яр- Часового Яру, Красний Лиман- Красного Лиману.
У назвах річок під наголосом виступають закінчення -а, -я, не під наголосом -у, -ю: (Ірпінь- Ірпеня, Дніпро - Дніпра, але: Інгул - Інгулу, Буг - Бугу).
Іноді, як виняток, і в назвах нечітко окреслених предметів зустрічаються закінчення -а,
-я
, найчастіше під наголосом (інвентар- інвентаря, вечір - вечора, хліб- хлiба, Сиваш - Сиваша, гопак- гопака).
Деякі іменники залежно від свого значення можуть мати і закінчення -а, -я, і закінчення -у, -ю: лист- листа (папір)- листу (збірне поняття), камінь- каменя (шматок породи)- каменю (матеріал), Алжір- Алжіра
(місто)- Алжіру (країна).
Закінчення іменників ІІ відміни в родовому відмінку множини
Іменники ІІ відміни в родовому відмінку множини можуть мати закінчення -ів або нульове закінчення.
Іменники чоловічого роду мають звичайно закінчення -ів: солдат- солдатів, тато- татів, кілограм- кілограмів.
Нульове закінчення в родовому відмінку множини мають лише ті іменники, які в множині втрачають суфікс -ин: киянин- кияни, киян, громадянин- громадяни, громадян.
Виняток- слова хазяїн та похідні з нього хазяї, хазяїв (і хазяїни, хазяїнів).
Іменники середнього роду мають переважно нульове закінчення: вікно- вікон, обличчя- облич, роздоріжжя- роздоріж.
Закінчення -ів мають такі іменники середнього роду:
почуття- почуттів, поле- полів, відкриття- відкриттів, сузір'я- сузір'їв, почуття- почуттів, життя- життів, подвір'я- подвір'їв, море- морів, межгір'я-
меж
