Заперечні й неозначені займенники, їх відмінювання і правопис

Заперечні займенники слугують для вираження повно­го заперечення предмета (ніхто, ніщо), ознаки (ніякий, нічий) або кількості (ніскільки). Вони утворюються від відносних чи питальних займенників за допомогою частки ні префіксальним способом (ніхто -— хто).

Частка ні в заперечних займенниках виконує роль префікса. Тому в усіх непрямих відмінках вони пишуться з ні- разом. Якщо ж заперечний займенник уживається з прийменником, то три слова пишуться окремо: ніко­го — ні в кого, ні про кого, ні до кого, ні для кого.

Неозначені займенники утворюються від відносних чи питальних займенників префіксальним способом за допомогою часток аби-, де-, будь-, казна-, хтозна- або суфіксальним способом за допомогою часток -небудь, -сь. Ці займенники вказують на неозначену особу (абихто, будь-хто), предмет (дещо, що-небудь), ознаку (чий-небудь, якийсь), кількість (скільки-небудь).

Частки аби-, де-, будь-, казна-, хтозна- в неозначених займенниках є префіксами, а частки -небудь, -сь — суфіксами. Займенники з частками аби-, де-, -сь пишуться разом (абичим, декого, хтось), а з частками будь-, казна-, хтозна-, -небудь — через дефіс (будь-кого, казна-що, хтозна-який, чому-небудь). У непрямих відмінках ужи­тий із прийменником неозначений займенник запису­ється в три слова: будь-хто — будь до кого, будь з ким, будь на кому.

Відмінюються заперечні й неозначені займенни­ки як відносні й питальні, від яких вони утворені.