Види дієслова

Залежно від дії, яку виражає дієслово (незавершену чи завершену), дієслова поділяються на два види — н е д о к о- наний і доконаний. Наприклад, слова малює, вирішує виражають дію ще не завершену, тому є дієсловами недокона- ного виду; слова намалював, вирішив указують на заверше­ність дії, тому належать до дієслів доконаного виду.

Дієслова недоконаного виду відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що буду робити? (що робити м у?). Наприклад: писати, писав, пиши, биди писати (писатиму).

Дієслова доконаного виду відповідають на питання щ о зробити? що зробив? що зроблю? Наприклад: написати, написав, напишу.

Дієслову одного виду здебільшого відповідає дієслово іншо­го виду з тим самим лексичним значенням. Такі дієслова утво­рюють видові пари: радіти — зрадіти; бігти — добігти.

Видові пари дієслів творяться за допомогою:

1.                  префіксів в-, з-(с-, зі-), за-, на-, по-, при-, про-: їхати — приїхати, нехтувати — знехтувати;

2.                  суфіксів -а-и-; -ува-(-юва-) — -а-(-я-), -и-; -а-(-я-) —

-ну-; -ва-, -та-ну-; -а- — без суфікса: лишати — лишити,

запитувати — запитати, повторювати — повторити, розвивати — розвинути, сідати — сісти;

3.                  чергування голосних і приголосних: витирати — ви­терти, перевозити — перевезти, сидіти — сісти, скакати — скочити, зарядити — заряджати, рухати — рушити, простити — прощати.

Увага! Деякі дієслова у видових парах різняться наго­лосом: винбсити (недок.) — виносити (док.), виходити (недок.) — виходити (док.).

У невеликій групі дієслів української мови доконаний і недоконаний види розрізняють за лексичним значенням: бра­ти — взяти, ловити — піймати.

В українській мові окремі дієслова вживаються лише у формі одного виду: або доконаного, або недоконаного, тобто є одновидовими. Лише доконаний вид мають дієслова розговоритися, напрацюватися, налітатися, закивати, по­стріляти, насидітися та ін. Тільки недоконаний — дієслова сподіватися, температурити, поважати, покрикувати та ін.

Деякі дієслова, переважно іншомовного походження, із суфіксом -ува-, що мають однакову будову та звуковий склад, поєднують у собі значення обох видів, є двовидовими. Наприклад: Я вже телеграфував (док.) своєму керівництву про стан справ на виробництві. Телеграфувати (недок.) щодня з місця подій виявилося неможливим. Визначити вид таких дієслів можливо лише в реченні, поставивши до них запитання і з’ясувавши значення.