Творення прикметників

Незначна частина прикметників належить до непо­хідних: білий, синій, щедрий, буланий, сухий.

Похідні прикметники — це присвійні, відносні та пе­реважна більшість якісних.

Прикметники, як і іменники, творяться різними спосо­бами. Прикметники утворюються від іменників, дієслів, прислівників, числівників та інших прикметників суфік­сальним, префіксальним, суфіксально-префіксальним спо­собами та складанням основ або слів.

Прикметники можуть переходити в іменники. При цьому вони втрачають власні ознаки й набувають значення назв осіб. У реченні виконують роль підмета або додатка. Наприклад: Вони стояли мовчазні, вдивляючись у далеке минуле своє і своїх батьків, і линули думкою в майбутнє (О. Довженко). Слова минуле та майбутнє виступають у реченні додатками й відповідають на питання у щ о? Сло­во минуле має при собі означення далеке.

Деякі прикметники постійно виступають у ролі імен­ників: пальне, набережна, днювальний. До них належать і географічні назви: Рівне, Лозова, Коцюбинське, Вишневе.