Рід іменників

Рід — постійна граматична ознака іменників, визна­чається за називним відмінком однини. Більшість зміню­ваних іменників має один із трьох родів: чоловічий, жіночий і середній.

Частина іменників має спільний рід — чоловічий, жіночий і середній. Це група іменників на -а, -я, -о, що слу­гують для характеристики осіб, частіше негативної, і вжи­ваються здебільшого в розмовному мовленні: невдаха, рівня, тихоня, нікчема, недотепа, нездара, ледащо.

Окрему групу становлять іменники, що називають про­фесії, посади: педагог, суддя, професор, агроном, скульп­тор, космонавт, майстер. Це слова чоловічого роду, які в сучасній мові вживаються для називання осіб жіночої статі: суддя Горовий — суддя Горова; професор виступив із доповіддю — професор виступила з доповіддю.

Спільний рід мають прізвища на приголосний та на -о: Іван Данилюк — Олена Данилюк, Сергій Бойко — Марія Бойко.

Не мають роду іменники, що вживаються лише в мно­жині: окуляри, сани, граблі, Суми.

В українській мові є низка іменників, що мають паралельні (варіантні) форми роду: довіра — довір’я, змій — змія, зал — зала, жираф — жирафа, сусід — сусіда.

Увага! Для назв деяких тварин існують іменники трьох родів.

Рід незмінюваних іменників іншомовного походження визначається так:

1.                  іншомовні загальні іменники — назви неістот мають середній рід: кіно, журі, кашне, какао; назви істот мають рід відповідно до статі: (цей) конферансьє; (ця) леді, міс;

2.                  власні назви мають рід відповідно до загальної назви: осіннє Кутаїсі (місто); відомий Капрі (острів), повновода Міссісіпі (ріка);

абревіатури мають рід основного слова: утворилася СНД (співдружність); ООН (організація) розглянула питання.