Написання найуживаніших суфіксів прикметників

Прикметники творяться за допомогою різних суфік­сів. Щоб правильно писати суфікси, слід запам’ятати такі правила:

1.У суфіксах із відтінком пестливості й здрібнілості -еньк-, есеньк-, -ісіньк-юсіньк- пишеться м’який знак: гарненький, дрібнесенький, чистісінький, тонюсінький.

2.У суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк- також пишеться м’який знак: херсонський, кавказький, козацький.

3.У суфіксах із відтінком неповного вияву ознаки -уват-, -юват- пишуться у, ю: зеленуватий, великуватий, синюватий, вилицюватий.

4.Суфікси -ев-, -єв- пишуться у при­кметниках, що мають наприкінці осно­ви м’який приголосний або [ж], [ч], [ш], якщо наголос падає на основу: вишня — вишневий, життя — життєвий (але: кремній — кремнієвий), плюш — плю­шевий (але: кущ — кущовий).

5.Суфікс -ов- пишеться в прикмет­никах, основа яких закінчується на твердий приголосний: явір — яворовий, гриб — грибовий, або наголос падає на закінчення: бойовий, стильовий.

6. Суфікс -ичн- пишеться в словах іншомовного похо­дження за правилом «дев’ятки»: фізичний, категоричний, історичний. В інших випадках пишемо -ічн-: хімічний, гідравлічний.