Іменники четвертої (IV) відміни
Іменники IV відміни у знахідному відмінку
множини мають дві форми: 1) назви
неістот — форму називного відмінка множини: горнята, племена; 2) назви
істот — форму родового відмінка множини: малят, гусенят.
Іменники IV відміни в орудному відмінку однини втрачають
суфікси -ат-, -ят-, -єн-: лошам, телям, ім'ям (але: іменем).
Увага! Іменники з суфіксом -єн- у родовому та
орудному відмінках однини та іменники — назви тварин у знахідному відмінку
множини мають паралельні форми: славного
ім’я (імені), славним ім’ям (іменем); первісного плем’я (племені), первісним
плем’ям (племенем)', пасти телята (телят)-, гнати ягнята (ягнят).
Іменники, що мають тільки форму множини, теж характеризуються
певними особливостями. У родовому відмінку вони мають закінчення -ге, -їв,
-ей та нульове: виборів, Гімалаїв, дверей, роковин .
Для тих іменників, що в родовому відмінку мають
закінчення -ей, в орудному здебільшого властива форма на -ми: людьми,
гусьми, грудьми. Деякі іменники в орудному відмінку мають паралельні форми: грішми — грошима,
дверми — дверима, штаньми — штанями, ворітьми — воротами.
В українській мові відмінок незмінюваних іменників
(переважно іншомовного походження) визначається за зв’язком з іншими словами в
реченні: київського метро (Р. в.), у київському метро (М. в.);
але: пальта (Р. в.), у пальті (М. в.).
