Числівник як частина мови

Числівник — це повнозначна самостійна частина мови, що називає кількість предметів (кількісні числівни­ки) або порядок їх при лічбі (порядкові числівники) й відповідає на питання скільки? котрий?: двадцять корів, перший автомобіль.

Як і інші самостійні частини мови, числівник зміню­ється за родами, числами, відмінками.

Кількісні числівники змінюються за відмінками: вісім — восьми, вісьма (вісьмома). Порядкові змінюються за числа­ми, родами, відмінками так само, як прикметники: перший день, перша книга, перше вікно, перші канікули. Такі самі оз­наки має й числівник один: один хлопець, одна дівчина.

Увага! Числівники півтора, півтори, півтораста, ма­ло, немало, чимало — невідмінювані.

Зверніть увагу, що числівники тисяча, мільйон, мільярд мають рід, але не змінюються за родами.

Два числа — однину та множину — мають усі порядкові числівники, а також власне кількісні числівники нуль, ти­сяча, мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон. Числівни­ки можуть використовуватися у формі множини, коли вони пов’язані з іменником: одні ножиці, одні граблі, або іменни­ком, що означає парний предмет: одні черевики, одні шкар­петки.

Числівники несуть повну інформацію лише у поєднанні з іменниками. Без них втрачається конкретне значення: (шість і шість хлопців).

Числівник виконує різні синтаксичні функції. Він мо­же виступати в ролі підмета, частини присудка, додатка, означення.