Перед велінням Бога
безпорадний,
Закоханий у панцир свій і спис,
Енеїв син у жертву їм приніс
Свою любов і серце Аріадни.
Його повів геройства клич
принадний,
Берло і меч, і біг прудкий коліс,
І під вітрилом чорним він повіз
Всю душу і всю кров на подвиг
ратний.
Та до кінця повитих горем днів
Не міг забути він прозорих снів
Егейських вод і золотої Крити.
І перед смертю, мов німий докір,
Все увижав седмицю білих зір —
Золототканий пояс Афродіти.