Так марилось: п'янкі нічні слова У душній томі. А межи нас - нікого, Ні спогаду, ні тіні... Лиш сплива Серпнева ніч. Лиш святочна і строго Сузір'я тчуть свою довічну путь. В один акорд злились душа і тіло, В один... Ні, забагато захотіла Палка уява. Ні, втекти! Забуть!
Все повертається. Все мститься. Все. Йде колами. І душить кожним колом. Роковане іде і знов несе Необоримий присуд свій: ніколи. І ночі всі вертаються, і всі Нічні слова ось пам'ять знов диктує, І пестощі повторює. І всує Молитись мертвій і страшній Красі.
