Меню сайта
Профиль
Воскресенье
19.05.2024
14:30

Регистрация
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Твори » Зарубіжна література

Iдейний смисл назви новели Подвiйне коло
(за романом Ю. I. Яновського "Вершники")
"Подвiйне коло"
- це назва першоï новели роману Ю. Яновського "Вершники". Трагiчнi подiï
описанi в нiй: п'ять братiв Половцiв зустрiчаються на кривавих дорогах
громадянськоï вiйни. Пiдiймає руку брат на брата, бо хоч i одного роду, та до
рiзних берегiв прибились вони: Андрiй командував загоном Добровiльноï
армiï Денiкiна, Оверко воював у кiннотi Петлюри, Панас i Сашко були
махновцями, а Iван
- бiйцем Червоноï Армiï. Андрiïв загiн потрапляє в полон до
петлюрiвцiв. Пiд Компанiïвкою, охопленi безумством вiйни, люди калiчать,
убивають одне одного. Справжнiм пеклом стала земля. I великий грiшник Оверко
вбиває свого брата Андрiя. А коли перед смертю Андрiй нагадує братовi слова
батька: "Тому роду немає переводу, де брати милують згоду", Оверко вiдповiдає:
"Рiд - це основа, а найперше держава, а коли ти на державу важиш, тодi рiд хай плаче,
тодi брат брата зарубає". Як драматично i правдиво описане це перше коло страшних
випробувань, що випали на долю братiв.
Та ось i друге коло: Оверко стоïть перед своïм ворогом
- братом Панасом. Проклинає Оверко свого брата-вбивцю так само, як нещодавно
прокляв його Андрiй. Земля, здається, здригнулася, коли Оверкова смерть вилетiла з
Панасового маузера. Каïн i Авель… Найстрашнiшим вважається грiх
братовбивства. I це подвiйне коло братовбивства своєю страшною правдою вражає
читача. Досягає цього письменник особливою манерою письма. В одному реченнi оживає
неспокiйна трагiчна епоха, стрiмкi подiï бою. Лаконiзм, висока
метафоричнiсть, каскад однорiдних сурядних речень створюють це враження. Перше
речення - це i свого роду камертон, який задає тон всiй розповiдi про подвiйне коло
людських страждань: звучать високi, напруженi, трагiчнi ноти. Важка болiсна
оповiдь переривається описами епiзодiв iз життя батька, Матвiя Половця. I вiд
цього кривавi подiï здаються ще страшнiшими.
Зустрiч махновцiв з Червоною Армiю теж завершується вбивством. Правда, цього разу
Панас сам вбиває себе. Такий кiнець новели є логiчним завершенням розповiдi автора
про страшнi подiï громадянськоï вiйни, про великi випробування й
страждання, якi випали на долю людей.


Категория: Зарубіжна література | Добавил: logotip (08.08.2013)
Просмотров: 1874 | Рейтинг: 0.0/0
Дорогие пользователи! При некорректном отображении статьи обновите страницу браузера кнопкой F5 на клавиатуре! С уважением, Администрация сайта.
Реклама
Ваша реклама