Iдеал сильно укрансько жiнки в творчостi укранських письменникiв
(на матерiалi романiв "Поклади золота" В. Винниченка i "Тигролови" I. Багряного) Гармонiйне, лагiдне мислення украïнця-хлiбороба тяжiє до iдеалу жiнки як Землi-годувальницi й берегинi. Тому й образ Украïни бiльшiсть iз нас спiввiдносить iз жiнкою. Нацiональне вiдродження 20-х рокiв висунуло цiлий ряд тлумачень образу сильноï, взiрцевоï жiнки Ї матерi, соратницi, громадянки молодоï краïни. Ми розглянемо соцiально-детективний роман Володимира Винниченка "Поклади золота". Твiр описує життя украïнськоï iнтелiгенцiï в Парижi 20-х рокiв. Париж, емiграцiя протистоять Украïнi, краю любовi, своïм лицемiрством i рацiоналiзмом. Мiсiя вiдродження, повернення людини в "рай" любовi й духовностi покладається на жiнок Ї чекiстку Соню й повiю Лесю. Спочатку Соня Ї втiлення войовничого нiгiлiзму. Дочка юдейського рабина, вона була захоплена росiйською "офiцернею" пiд час погрому i кiлька днiв знаходилася в казармi на правах еротичноï ляльки. Чудом врятувавшись, вона "полетiла" у ЧК, щоб помститися Ї на ïï рахунку бiльше 200 розстрiляних офiцерiв. Леся Ї дружина вiйськового, стала вдовою через рiк пiсля замiжжя. Живе з Миколою Терниченком (Миком), росiйським офiцером, а потiм украïнським старшиною, якого часто рятувала вiд голодноï смертi, продаючи своє тiло. Їхнє завдання Ї iнкогнiто ввiйти в довiру до передбачуваного колишнього чекiста Гунявого, ставши його коханкою, й отримати вiд нього iнформацiю про золотi поклади Украïни, украдену в розстрiляного вченого. Методи жiнок визначаються ïхнiм свiтоглядом. Соня йде "у наступ", беручи "Гунявого" своєю емансипованiстю й вiдкиданням моралi. "Легенда" ж Лесi протилежна, Ї вона видає себе за дочку професора, що навiть не була в Украïнi у воєннi роки. "Рафiнована аристократка", вона закохує в себе весь пансiон, у якому сходяться дороги персонажiв. "Чекiст" поводиться пiдозрiло: розриваючись мiж цими жiнками, вiн не поспiшає розкривати таємницю, хоча й страждає вiд докорiв совiстi, якi ворогуючi сторони витлумачують кожна зi своïх позицiй. Але отут тонкий задум дає збiй: обидвi шпигунки закохуються в "Гунявого". Аморалiзм Сонi залишає ïï глухою до каяття "Гунявого", хоча вона i клопочеться перед керiвником операцiï про помилування колишнього чекiста. Леся ж вiдмовляється "копати" пiд кохану людину, приймаючи ïï в усiй цiлiсностi натури. Забувши про золото, Леся намагається допомогти "чекiстовi" знайти вiру в доцiльнiсть iснування. Щира турбота спрацьовує краще шпигунських ноу-хау. Перед Просто Жiнкою "Гунявий" признається, що вiн Ї усього лише актор украïнськоï драми. При черговiй спробi арешту за антибiльшовицькi номери чекiсти зAвалтували його дружину, вiн задушив одного з них i, емiгрувавши, врятувався. Тепер вiн готується до нелегальноï подорожi на Украïну за дiтьми. Ця поïздка "Гунявого" i Лесi, перетворених любов'ю й каяттям, вiдкриває вiху нового життя на новiй Украïнi. У "Тигроловах" Iвана Багряного авторський iдеал жiнки втiлюють мати й дочка з родини тайгових мисливцiв, вихiдцiв з Украïни. Мати вiдрiзняється вiд своïх украïнських товарок "простою" мужнiстю, неусвiдомлюваною гiднiстю, ïï дочку Наталку характеризують гордiсть i волелюбнiсть, воля й емоцiйнiсть, оптимiзм i суворiсть. Нi в чому не поступаючись чоловiкам, вона червонiє, коли брат пропонує пiйманого соболя пустити ïй на комiр. "Дитя ще незайманого спокою", перед яким пасує серцеïд, а тепер утеклий в'язень Григорiй, вона, проте, готова переступити батькiвське слово заради любовi до чоловiка. Джерело рис справжньоï жiнки Багряний бачить у близькостi до природи. Називаючи Наталку "мавкою", вiн прозоро вiдсилає читача до "Лiсовоï пiснi" Лесi Украïнки. Мавка, головна героïня цiєï поеми, також протиставляється Лукашевi тим, що вона Ї дитя природи й не терпить свiтського матерiалiзму. Але якщо Мавка Лесi Украïнки не бажає боротися за коханого та помирає, то Наталка Багряного здатна вiдвоювати мiсце пiд сонцем i залишає звичне оточення, щоб iти з Григорiєм "На тую… на твою Украïну!" Зразковiсть цього персонажа очевидна: виводячи походження Наталки з Полтави, Багряний створює образ "новоï Наталки-Полтавки", новоï жiнки для Новоï Украïни.
