Сполучник-
це службова частина мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення і окремих речень у тексті (І
у місті, і у селі- всюди він був один; Коли летиш у небі, то все, що знаходиться на землі, здається
дуже маленьким
).
Сурядні сполучники
поєднують між собою однорідні члени речення або частини складносурядного речення як рівноправні, незалежно одно від одного(і дуби. і пальми, і молоді берези). За характером відношень між членами речень і частинами складного речення вони поділяються на єднальні, протиставні і розділові:
сполучники
приклади
єднальні
і (й); та
в значенні і; теж; також; як...так; не тільки...а й;
і...і; ні...ні (і небо, і зорі, і море; ти та я- ось вся моя
сім’я);
протиставні
а; але; та
в значенні але; зате; проте; однак; все ж (лечу, лечу, а вітер віє; сполучник а може бути не тільки
протиставним, а й заставним: він сидів на лавці, а за ним сиділа вона);
розділові
або, чи, або...або, чи...чи, хоч...хоч, не то...не то, чи то....чи то
Запишіть слово. Визначте частину мови слова, її форму.
Визначте розряд за значенням: сполучник сурядності (єднальний, протиставний чи розділовий) чи підрядності (причинний, часовий, умови, мет, допусту,
порівняльний, міри і ступеня, наслідковий чи з'ясувальний).
Визнчте групу за походженням (непохідний чи похідний).
Визначте групу за будовою (простий, складний чи складений).