Відміни іменників

Зміна іменників за відмінками називається відміню­ванням. Усі змінювані іменники за характером закінчення в називному відмінку поділяються на чотири від­міни .

Увага! Незмінювані іменники та іменники, що вжива­ються тільки в множині, до жодної відміни не належать.

До І відміни належать іменники чоловічого, жіночого та спільного роду із закінченнями в називному відмінку -а, -я (країна, Микола, суддя).

До II відміни належать іменники чоловічого роду з ну­льовим закінченням та -о (рік, гай, батько) і середнього на -о, -є, -я (добро, поле, явище, знання).

III відміна включає іменники жіночого роду з основою на приголосний (вість, подорож) та іменник мати.

До IV відміни входять іменники середнього роду на -а, -я, що при відмінюванні набувають суфіксів -ат-, -ят-, -єн- (лоша — лошати, теля — теляти, тім'я — тімені).

Залежно від кінцевого приголосного основи іменники І та II відмін поділяються на групи: тверду, м’яку та мішану.

До твердої групи належать іменники:

І відміни з основою на твердий приголосний (крім шиплячих) і закінченням -а: слава, Хома, староста;

II відміни з основою на твердий приголосний (крім шиплячих) та -о: світ, місто.

До м’якої групи належать іменники:

І відміни з основою на м’який приголосний та закінченням -я: неділя, Зоя, Ілля;

II відміни чоловічого роду з основою на м’який при­голосний та середнього роду на -є, -я: курінь, край, море, гілля.

До мішаної групи належать іменники:

1відміни з основою на шиплячий та закінченням -а: межа, листоноша;

II відміни чоловічого роду з основою на шиплячий та нульовим закінченням і середнього роду з основою на шип­лячий і закінченням -е: плащ, ключ, плече, селище.