Основні способи словотворення

В українській мові більшість слів утворено від інших, тобто вони є похідними. Особливості творення похід­них слів вивчає наука, що називається словотвором.

Наприклад, слово ліс має основу, що збігається з ко­ренем. Неможливо пояснити, чому простір, укритий де­ревами, назвали словом ліс. Це слово не утворилося від якогось іншого. А слово лісовий указує на те, що має певне відношення до лісу, розташоване в лісі. Отже, це слово — спільнокореневе зі словом ліс і утворилося від нього.

Твірною називається основа (це може бути й усе слово), від якої утворюється інше слово. Щоб визначити твірну основу, треба дібрати слово, від якого утворилося аналізо­ване слово. Твірною основою буде спільна для цих слів основа. Наприклад, дощовий — дощ. У цих словах спіль­ною основою є дощ, це твірна основа для похідної основи дощов-.

Щоб з’ясувати спосіб творення слова, треба знайти те слово, від якого воно походить, виділити твірну основу й визначити словотворчі засоби — суфікс або префікс.

Увага! Слова творяться від твірної основи,а не без­посередньо від кореня. Наприклад: водяний-водянистий (а не вода-водянистий).

Словотворчими називаються ті засоби, якими твірна основа відрізняється від похідної. Слова можуть утворюва­тися за допомогою словотворчих суфіксів, префіксів, суфіксів і префіксів одночасно та без суфіксів і префіксів. Наприклад: український — найближче спільнокореневе слово Україна, що і слугує твірною основою. Порівняємо: український — Україна. Отже, це суфіксальний спосіб творення за допомогою суфікса -ськ-.

Наведемо приклади й інших способів словотворення: префіксальний (правічний — вічний — слово утвори­лося за допомогою префікса пра-); префіксально-суфіксальний (підберезник — береза — слово утво­рилося за допомогою префікса під- та суфікса -ник ); безафіксний (юнь — юний — зіставлення слів показує, що відбулася лише зміна приголосних — [н] на [н']).

Слова можуть утворюватися способом скла­дання основ чи слів, частин слів та способом пере­ходу з однієї частини мови в іншу. Наприклад, спосіб основоскладання: землекоп - копати землю (поєдналися дві основи за допомогою сполучного голосного [е]); спосіб складання в поєднанні з суфіксальним способом: життє­дайний — життя і дай (від одного слова взято основу повністю житт-, а від другого утворено слово за допомо­гою суфікса -н-, з’єднано їх сполучним звуком [е], на письмі є); спосіб переходу однієї частини мови в іншу: військовий — уживається в значенні іменника, тобто той, що має відношення до армії (військовий віддав честь — прикметник переходить в іменник).

Близьким до складання є творення складно- скорочених слів (абревіатур), при якому поєднуються частини слів. Наприклад: облрада — обласна рада.

Якщо у вас виникають сумніви щодо виділення твірної основи, зверніться до словотвірного словника, де слово подається так: осін + н-ій — осінь. Перший запис — це сло­вотвірні частини, поєднані знаком (+), а стрілка вказує на твірну основу (осінь).