Частка як службова частина мови.
Розряди часток за значенням.
Частка — це службова
частина мови, яка надає словам або реченням додаткових смислових чи
емоційно-експресивних відтінків, а також слугує для творення нових слів та
граматичних форм.
За значенням і вживанням (роллю в реченні) частки
поділяються на модальні, словотворчі й формотворчі.
Модальні частки поділяються
на кілька груп: питальні: чи. хіба, невже; підсилювальні: як.
що за, що то; стверджувальні: еге, атож, так, авжеж; заперечні:
не, ні, ані; вказівні: це. оце. то. ось. он. ото, ген;
означальні: якраз, саме, справді, власне; видільні: тільки,
лише, же, ж, хоч, таки, аж; кількісні: майже, приблизно,
мало не, ледве не; спонукальні: бодай, -бо, -но, годі, давай;
приєднувальні: також, теж, до того ж, ще й.
Частки не, ні
можуть мати підсилювальне значення: Яке не було б важке завдання, вона
завжди виконає. Не написав ні букви. Заперечна частка ні при
повторенні виступає в значенні єднального сполучника: Сирота Ярема,
сирота убогий: ні сестри, ні брата, нікого нема! (Т. Шевченко).
За допомогою словотворчих часток творяться:
1.
займенники: будь-хто,
дещо, якийсь, ніхто:
2.
прислівники: абияк,
якось, будь-де, ніколи, недалеко:
3.
зворотні дієслова: усміхатися,
спуститись;
4.
модальні частки: атож,
авжеж, невже, майже;
5.
сполучники: щоб.
якби, неначе.
Формотворчі частки слугують для
творення:
1)
наказового способу (хай,
нехай): Засяють хай всі свічі цехові (І. Кочерга);
умовного способу (би,
б): Сама б я з мечем полинула на бій... (І. Кочерга).
