Числівник
ЧИСЛІВНИК
Числівник-
це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? ( сьомий, тисяча п’ятсот, півтори).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ
У реченні числівники можуть бути різними членами речення (Одна ластівка погоди не робить (означення); І один у полі не воїн (підмет).
Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу
підмета, присудка, означення, додатка, обставини (Два ведмеді зустрілися у одному лісі; Три пари йшли берегом ріки; А
глибина тут сягає дванадцяти тисячі метрів
РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Числівники поділяються на:
1.
|
кількісні - порядкові
|
| у складі кількісних: -
власне кількісні;
-
збірні;
-
дробові;
-
неозначено- кількісні
|
2.
|
прості - складні - складені
|
КІЛЬКІСНІ ТА ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ
Числівники за значенням і граматичними ознаками поділяються на кількісні та порядкові:
числівники
|
приклади
|
кількісні
| сто п'ятнадцять, чотири, один |
порядкові
| дванадцятий, мільйонний |
КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ
Кількісні числівники
позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Виділяються власне кількісні, дробові, збірні, неозначено- кількісні числівники:
числівники
|
приклади
|
власне кількісні
| тридцять шість, один, сімнадцять |
дробові
| шість сьомих, три цілих шість десятих |
збірні
| дев’ятеро, шестеро, сімнадцятеро |
неозначено-кількісні
| кільканадцять, чимало, багато |
Власне кількісні
числівники називають ціле число або визначену кількість предметів, що не поділені на частини:
числівники
|
приклади
|
власне кількісні
| десять, три, два, двадцять, сто |
Власне кількісні числівники поєднуються у словосполученнях з іменниками, які називають предметі, що піддаються лічбі ( п'ять моряків, шістнадцять кроликів).
Дробові
числівники називають дробове число або певну кількість як частину від цілого:
числівники
|
приклади
|
дробові
| шість восьмих, дві третіх, сім цілих і сім десятих |
Дробовим числівником називається також числівник, який називає дробову величину в сполученні з цілим числом (три цілих і дві десятих, дванадцять дві цілих і одна третя).
До дробових числівників також належать числівники півтора і півтораста.
Збірні
числівники визначають кількість предметів як сукупність:
числівники
|
приклади
|
збірні
| двоє, четверо, одинадцятеро |
Кількість збірних числівників обмежена- це слова від двоє до десятеро, від одинадцятеро до двадцятеро, а також тридцятеро, обоє, обидва, двійко, трійко, четвірко, п'ятірко. Збірні числівники не можуть бути складеними.
Неозначено- кількісні
числівники називають точно не визначену кількість предметів:
числівники
|
приклади
|
неозначено- кількісні
| кільканадцять, чимало, багато, декілька, мало, кількасот |
Неозначено- кількісні числівники можуть поєднуватися у словосполученнями, що піддаються лічбі, а слова багато, небагато, мало, чимало, немало також з
речовинними і абстрактними іменниками (багато років, чимало води).
ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ
Порядкові числівники
позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? (котра? котре? котрі?: шостий, шоста, шосте, шості).
ПРОСТІ, СКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ ЧИСЛІВНИКИ
За будовою
числівники поділяються на прості, складні і складені:
прості
| нуль, вісім, один, шість, дев’ять |
складні
| дванадцять, триста, одинадцятеро |
складені
| сто двадцять шість, чотири тисячі один |
Прості числівники
мають один корінь.
Складні числівники
мають два корені.
Складені числівники
містять в собі два і більше простих чи складних числівників.
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ
Кількісні числівники не мають граматичних ознак роду та числа і змінюються лише за відмінками ( три- трьох- трьом- три- трьома- (на) трьох).
Виняток становлять числівники один (одна, одне), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.
Порядкові числівники, як і прикметники, мають такі морфологічні ознаки:
рід:
|
чоловічий жіночий
середній
| перший, тринадцятий перша, тринадцята перше, тринадцяте |
число:
|
однина
множина
| дванадцятий дванадцяті |
відмінок:
|
називний
родовий
давальний
знахідний
орудний
місцевий
| четвертий четвертого четвертому четвертий (четвертого) четвертим (на) четвертому |
|
ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
Змінювання кількісних числівників за відмінками відзначається різноманітністю. Виділяються такі типи відмінювань:
1
. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:
|
чоловічий рід
|
жіночий рід
|
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| один одного одному один (одного) одн-им (на) одному | одна одної (однієї) одній одну одною (однією) (на) одній |
|
середній рід
|
множина
|
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| одне одного одному одне (одно) одним (на) одному | одні одних одним одні (одних) одними (на) одних |
2
. Відмінювання числівників два, три, чотири.
Числівник два змінюється за родами (чол. і середній- два; жіночий- дві):
|
чол. і сер.рід
|
жіночий рід
|
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| два двох двом два (двох) двома (на) двох | дві двох двом дві (двох) двома (на) двох |
Числівники три і чотири за родами не змінюються:
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| три трьох трьом три (трьох) трьома (на) трьох | чотири чотирьох чотирьом чотири (чотирьох) чотирма (на) чотирьох |
3
. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| шість шести (шістьох) шести (шістьом) шість (шістьох) шістьма (шістьома) (на) шести (шістьох) |
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| чотирнадцять чотирнадцяти (чотирнадцятьох) чотирнадцяти (чотирнадцятьом) чотирнадцять (чотирнадцятьох) чотирнадцятьма (чотирнадцятьома) (на) чотирнадцяти (чотирнадцятьох) |
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| шістдесят шістдесяти (шістдесятьох) шістдесяти (шістдесятьом) шістдесят (шістдесятьох) шістдесятма (шістдесятьома) (на) шістдесяти (шістдесятьох) |
4
. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.
Ці числівники мають дві неоднакові відмінкові форми:
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| сорок сорока сорока сорок сорока (на)сорока | дев’яносто дев’яноста дев’яноста дев’яносто дев’яноста (на)дев’яноста | сто ста ста сто ста (на)ста |
5
. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.
У цих числівників при відмінюванні змінюються обидві складові частини:
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| двісті двохсот двомст-ам двісті двомастами (на) двохстах | триста трьохсот трьомстам триста трьомастами (на) трьохстах |
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| п’ятсот п’ятисот п’ятистам п’ятсот п’ятьмастами (п’ятьомастами) (на) п’ятистах |
6
. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.
7
. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами:
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| п’ятеро п’ятьох п’ятьом п’ятеро (п’ятьох) п’ятьома (на) п’ятьох |
8
. При збірних числівниках обидва, обидві вживаються іменники у називному відмінку множини, як і при числівниках два, дві ( обидва плуги, обидві книжки), але при числівнику обоє іменник ставиться у родовому відмінку множини (обоє хлоп’ят):
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| обоє обох обом обоє (обох) обома (на) обох | обидва (обидві) обох обом обидва-обидві (обох) обома (на) обох |
9
. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга- як порядковий:
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| одна друга однієї (одної) другої одній другій одну другу однією (одною) другою (на) одній другій |
10
. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
| сто пятдесят сьомий сто пятдесят сьомого сто пятдесят сьомому сто пятдесят сьомий (сто пятдесят сьомого) сто пятдесят сьомим (на)сто пятдесят сьомому |
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ЧИСЛІВНИКІВ
1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.
2. Знайдіть початкову форму (для кількісних- називний відмінок; для порядкових- називний відмінок однини чоловічого роду).
3. Визначте розряд за значенням: кількісний чи порядковий (якщо кількісний, то який).
4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число (якщо є), відмінок.
5. Група за будовою (простий, складний чи складений).
6. Визначте синтаксичну роль слова.
7. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).