Стереотипи й упередження

Стереотипи виникають і закріплюються як результат суджень, що фор­муються під час співіснування в різних сферах життєдіяльності. У процесі еволюції суспільства стереотипи можуть з’являтися, еволюціонувати або зникати. Люди не формують стереотипи самостійно на базі власного досвіду, а переймають їх від родичів, знайомих та із засобів масової інформації. Най­частіше формування стереотипів, тобто стійких образів людини, групи або суспільного явища, відбувається непомітно для індивіда. Можливо, завдяки цьому вони утверджуються як стійкі еталони, що панують над свідомістю людини.

Стереотипи завжди сприймаються простіше, ніж реальні речі. Завдяки стереотипам найскладніші явища можна окреслити двома-трьома речення­ми. Схематичне зображення стереотипу дозволяє нам зрозуміти співвідно­шення правдивої та хибної інформації в ньому. Тобто можна сказати, що стереотипям притаманна «економія мислення". Особливість стереотипів по­лягає в тому, що вони володіють підсвідомістю як окремого індивідуума, так і суспільства загалом. Вони впливають на наші дії, поведінку, судження про різні явища та навіть на хід суспільних подій.

Стереотипи виконують багато функцій як на індивідуальному, так і на груповому рівні. Серед них найголовнішими є відбір інформації, яка "просі­юється" через стереотип; створення і підтримання позитивного образу себе та своєї групи (етносу, професійної групи тощо); обґрунтування й виправдання поведінки певної групи.

Існують різноманітні класифікації стереотипів. Наприклад, за змістом стереотипи поділяють на професійні, фізіогномічні та етнічні.

Професійні стереотипи — це узагальнені образи типових представників окремих професій. Наприклад, охоронця зазвичай уявляють схожим на героя голівудської кінострічки — широкоплечим мовчазним красенем з величезни­ми кулаками, який вміє поводитися зі зброєю й володіє карате. Насправді ж охоронцеві зовсім не обов’язково бути саме таким. Головне для нього — від­повідально ставитися до своєї роботи, вміти поводитися за певних обставин, здатність заздалегідь обмірковувати майбутні дії, виявляти серед оточуючих тих, хто може становити небезпеку, передбачати загрозу та вміти її відвернути.

Люди постійно стикаються із професійними стереотипами. Це набуває особливого значення в період, коли молодь обирає професію. Під впливом деяких стереотипів імовірна загроза припуститися помилки. Тому юнакам і дівчатам завжди потрібно пам’ятати, що уявлення про професію можуть бути неповними або викривленими, і тому слід вивчати й аналізувати інформацію з різних джерел.

Фізіологічні стереотипи ґрунтуються на визнанні зв’язку між зовніш­ністю та рисами характеру людини. Наприклад, вважається, що люди з пов­ними губами доброзичливі, а невеликі очі характеризують урівноважених осіб, вірних своїм ідеалам. При цьому необхідно пам’ятати, що у представників різних народів існують різні стереотипи щодо зовнішності. Так, деякі турецькі прислів’я говорять про дурість людей високого зросту та хитрість низькорослих, а англійці не довіряють рудоволосим.

Етнічні стереотипи фіксують взаємини між етнічними групами, пов’язані з національним характером. Автостереотип етносу описує самосвідомість, уявлення етносу про себе. Гетеростереотип змальовує образ іншого етносу. Негативні стереотипи слід долати, адже такі уявлення погано впливають на розвиток діалогу різних етнічних культур. Інколи стереотипи використовують як зброю для пропаганди расизму та ксенофобії. Для прикладу можна навести антисемітську пропаганду в Німеччині у 20-30-х роках XX ст., яка стала ідеологічною основою холокосту та призвела до винищення б млн євреїв.

Етнічні стереотипи часто використовують політики з власною метою: одні — щоб вносити розбрат між різними народами, інші — щоб створити ґрунт для поєднання культур. Етнічні стереотипи використовують як інстру­мент в інформаційній війні, політичних змаганнях та чорному піарі.

Велика кількість стереотипів є результатом спрощеного сприйняття хи­тросплетінь складної системи життєдіяльності суспільства. У шаленому рит­мі сучасного життя людям зазвичай бракує часу, щоб розібратися в істинній сутності того чи іншого явища, його емоційній характеристиці, тому люди сприймають його механічно та, не за­мислюючись, відносять до певної групи чи категорії, тобто стереотипізують його.Стереотипи дають змогу точніше пе­редати суть повідомлення та зберегти час.

Це цікаво

Проаналізувавши телевізійні ролики, британські вчені склали пе­релік найпоширеніших стереотипів у рекламі. До нього увійшли, зокрема, такі: Поганий одяг і зачіска — обов’язковий атрибут розумних людей (наприклад, учених).

Мами завжди знають, що саме з дитиною не так.

Будь-яка дурість чоловіка (наприклад, засунути собаку до посудомийної машини або пройтися у брудному взутті по чистій підлозі) викликає в дружини лише усмішку. Успіх кар'єри залежить тільки від вашої здатності створювати враження на керівника.

Діти ніколи не їдять фрукти й овочі.

Усі мешканці скандинавських країн — біляві та вродливі.

Чоловікам і жінкам надзвичайно подобається процес керування автомобілем, який ніколи не буває напруженим або нудним.

Чоловіки завжди ледачі, жінки — навпаки, постійно в клопотах, зазвичай по господарству.

Будь-який медичний препарат діє одразу й має гарантований ефект.

Шоколад змушує жінок впадати в ейфорію.

Найцікавіше заняття молоді — їсти чіпси.

Чи згодні ви з цими стереотипами? Які ще стереотипи ви помічали в рекламі різноманітних товарів чи послуг?

Зокрема, для масової комунікації важливо використовувати ма­сові стереотипи, щоб інформацію сприйняла більшість соціуму. Найчастіше їх використо­вують у рекламі. Наприклад, було помічено, що, обираючи певний продукт, покупець орі­єнтується не на раціональну інформацію, яка 

допомогла б його обрати, а на ту, що не суперечитиме вибору, який він зробив раніше, та підтвердить його звичні уявлення й установки.

Зрозуміло, що відповідно до того, як суспільство складається з різно­манітних соціальних груп, верств, страт, що різняться за конфесійними, національними, соціальними, політичними та гендерними ознаками, сте­реотипи також поділяються на групові, національні, державні, регіональні, релігійні, расові, соціальні, гендерні, політичні та інші.