Роль школи та однолітків у соціалізації людини

Корисно пригадати

Якою є ваша поведінка у школі та в колі друзів? Чому вона саме така? Чи відрізня­ється вона від поведінки в сім'ї і як саме?

Сім’я — не єдиний чинник, що впливає на те, ким ми є. Надзвичайно важливу роль у становленні й розвиткові соціальної практики має школа. Ми відчиняємо двері у неповторний світ спілкування, досягнувши шестирічного віку. Ми поринаємо у потік інформації, нових знань, спостережень. Саме зі школою згодом ми пов’язуватимемо становлення себе як особистості.

У школі нас навчають вчитися, самостійно оволодівати знаннями і засто­совувати їх на практиці.

Розвивальна функція школи формує вміння спілкуватися, приймати рішення, критично мислити.

Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991р. № 1060 XII

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цін­ності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, вихо­вання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, куль­турного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Закон України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. N9 651 -XIV

Стаття 3. Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на за­гальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світсько­го характеру освіти, системності, інтегрованості, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави

Стаття 5. Завданнями загальної середньої освіти є:

•              виховання громадянина України;

•              формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і об­дарувань. наукового світогляду;

•              [...] підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;

•              виховання [...] поваги до Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;

•              реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світо­глядних переконань;

•              виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до [...] державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй;

•              виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров'я інших грома­дян як найвищої соціальної цінності [...]

Важливою ланкою шкільного освітнього простору є професійне спряму­вання, яке реалізується у старшій школі завдяки профільному навчанню.

Виховна функція школи спрямована на формування світогляду, мораль­них принципів та етичних норм поведінки, ставлень і ціннісних орієнтацій.

Школа надає нам можливість спілкування з однолітками, що набуває особливого значення в перші роки навчання. У такому спілкуванні дитина виявляє свої інтереси, збагачує власне освітнє поле за рахунок обміну різно­манітною інформацією, укріплюється у своїх нахилах. У процесі спілкуван­ня з ровесниками дитина навчається презентувати себе, відстоювати власну позицію, переконувати або підкорятися, опановує закони взаємин у дитя­чому колективі.

Центральною ланкою шкільних стосунків є взаємини «учень — учитель». Школа загалом і вчитель зокрема є моделлю тих відносин і процесів, які відбуваються в суспільстві. Оскіль­ки на школу і вчителя покладається формування підростаючого поколін­ня, а отже, розвиток інтелектуаль­ного і духовно-морального потенці­алу суспільства, то саме від школи значно залежать стан і перспективи розвитку нашої держави. Школа і педагог впливають на формування вашої самооцінки, процеси вашо­го самовизначення, самопізнання, самореалізації, становлення від­носин з однолітками й дорослими, вибір професії, формування системи цінностей і норм.

Необхідною умовою позитивного досвіду соціалізації в школі є сприятлива атмосфера взаємодії та взаємоповаги між вами, учнями, й учителем. Форму­вання особистості кожного з вас залежить від ставлення. Аби ви почувалися повноцінними особистостями, шкільне навчання має відбуватися на основі діалогу, а не підкорення.

У школі ви здобуваєте авторитет та довіру, стаєте лідерами, вчитеся співпрацювати. Ці якості відшліфовуються і в поза урочній діяльності. Школа дає вам можливість творчо збагачуватися і розвиватися в гуртках за інтересами (спорт, музика, декоративно-прикладне мистецтво, наука, техніка).

Серед основних принципів, що лежать в підґрунті сучасної освіти, є принцип демократизму, який передбачає ваше залучення до шкільного самоврядування. Таким чином ви берете на себе певні зобов’язання та частину відповідальності, набуваючи навички участі в житті суспільства.

Шкільне самоврядування с прототипом самоврядування суспільства. Шкільний колектив, який складається з учнів, учителів та адміністрації, об’єднує низка спільних інтересів, вирішення яких потребує активності кожного та тісної співпраці. Задля реалізації власних прагнень, ви об’єднуєтеся та створюєте органи самоврядування, що передбачено Законом України «Про освіту».

Кожен шкільний колектив має власні традиції та звичаї, на основі яких і формуються засади шкільно­го та учнівського самоврядування. Тому немає конкретно визначених правил та структури шкільного са­моврядування. Існують різні його моделі, але в кожному випадку воно створюється з певною метою, вирішує певні завдання, має сво­го голову, раду та дорадчі органи, свій статут та документи, якими регулюється.

філософська думка

«Учитель — перший І головний світоч в інтелектуальному житті школяра; він пробуджує в дитини жадобу знань, повагу до науки, культури, освіти.

Праця вчителя ні з чим не зрівнянна... Ткач уже через годину бачить плоди своєї праці; сталевар через декілька годин радіє вогненному потоку металу; орач, сіятель. хлібороб через кілька місяців милуються колоссям і зерном, виро­щеним у полі... Учителю потрібно трудитися роки й роки, щоб побачити предмет свосі творчості; буває, що проходять десятирнчя і ледве починає виділятися те. що замислив; ніхто частіше від учителя не буває незадоволеним; ні в якій праці помилки і невдачі не призводять до таких важких наслідків, як в учительській...»

В. О. Сухомлинський.

український педагог, публіцист, письменник, поет

Учнівське самоврядування вико­нує в школі такі функції:

Функцію представництва. Завдяки участі учнівської ради в обговоренні шкільних проблем і ухваленні рішень, формуванні думки учнів з питань шкільного життя, участі в роботі органів за- гальношкільного самоврядування.

Вирішення внутрішніх конфліктів шляхом посередництва на принципах добровільності.

Інформування учнів про шкільні проблеми і шляхи їх розв’язання, діяльність учнівської ради.

Функцію організації шефства старших учнів над молодшими.

Функцію зовнішніх зв’язків, тобто організації взаємодії з позашкільними структурами, органами самоврядування сусідніх шкіл, залучення зовнішніх ресурсів до розв’язання проблем учнів і школи в цілому.

Організаційну функцію, що виявляється у підтримці позашкільних, соціально значущих ініціатив школярів.

Правозахисну функцію, через яку здійснюється захист прав учнів у школі.

Коли учнівське самоврядування зароджувалося, йому відводилася лише певна роль в організації дозвілля, відпочинку, розваг. Але згодом у змісті його діяльності значне місце займають суспільно корисні справи, спрямовані на організацію життя, навчання, праці учнів, участь в управлінні школою, на захист прав й інтересів учнів.

Ваша участь в управлінні справами школи дозволяє підготуватися до життя в демократичному суспільстві, сформувати власну демократичну культуру. Засвоюючи навички самоврядування, вільного вибору і відпові­дальності, ви розвиваєте в собі бажання брати участь у громадському житті, реалізовувати свої права і свободи, відповідати за власні вчинки, вибирати свій шлях у житті.

Найактивніше процес набуття досвіду спілкування розгортається у ранній юності. У старшокласників посилюється інтерес до своєї особистості, що є умовою цілеспрямованої самоосвіти та самовиховання. Центром розвитку постає особистісне самовизначення, а вся діяльність та інтереси обертаються навколо вибору подальшого життєвого шляху. Старшокласники починають замислюватися над тими ж моральними проблемами, над якими замислю­ються й дорослі, особливе значення має не просто пізнання, а міжособистісні відносини, зокрема з особами протилежної статі.

Інколи, якщо потреби у спілкуванні не задовільняються, підліток може відчувати психологічний дискомфорт, що призволить до конфліктів у школі, в сім’ї, з однолітками, або до відчуження від них і зниження їхньої значу­щості в очах підлітків, до пошуків інших шляхів самоутвердження та аль­тернативного середовища спілкування. У результаті молода особа може опи­нитися в хуліганських угруповуваннях, які. на думку підлітка, дають йому свободу дій, взаємин, більшу можливість для вияву власного «Я». Проте зазвичай це призводить до проблем аморальної, асоціальної поведінки і навіть злочинності, що може завдати непоправної шкоди по­дальшому життю молоді.

Тому завжди необхідно прагну­ти до конструктивного вирішення подібних конфліктів, адже резуль­татом цього е розвиток взасмопо- розуміння конфліктуючих осіб або груп, розширення сфери і способів співпраці, розвиток стосунків з однокласниками та друзями.

Але найважливішим € те, що конструктивно вирішений кон­флікт може трансформуватися у джерело особистісного зростання людини, підвищення її самооцін­ки та ставлення до неї оточуючих.