ГРОМАДЯНИН ТА ГРОМАДЯНСТВО ▼

Корисно пригадати

Що таке конституційний статус особи?

Розуміння людини як повноправного партнера суспільства, а не як його частини чи навіть «гвинтика», з’явилося внаслідок розвитку інституту гро­мадянства в демократичних суспільствах.

• Громадянин — це людина, яка належить до певної країни, де вона мас відповідний юридичний статус, або співвідносить себе з нею. Громадянин має певні права, а також відповідні обов'язки.

Поняття громадянин визначає місце людини в державі. З юридичної точки зору громадянин — це загальне поняття, а індивідуальне поняття громадя­нина вміщено в його громадянській позиції — у певному ставленні до різних суспільних явищ і процесів з урахуванням інтересів суспільства та держа­ви. Власне від умов соціалізації в суспільстві, від родинного виховання, від рівня розвитку особистої культури й освіченості залежить рівень громадянськості певної особи. Формування громадянськості відбувається у про­цесі соціалізації особи через систему суспільних відносин.

Філософська думка

-Громадянами можна й слід вважати тих, хто бере участь у суді й народних зборах»

Аристотель

•Носієм громадянськості є лише той, хто не змушений добувати засоби для існу­вання. служачи комусь іншому, крім держави. Той, хто слугує панові, є його підда­ним, не може бути громадянином. Громадянином є тільки та людина, яка не має над собою іншого суверена, крім держави».

Іммануіл Кант

•                     Громадянськість — це свідоме й активне виконання громадянських обов'язків, розумне використання своїх громадянських прав.

Громадянськість розглядають також і як сукупність високорозвинених якостей громадянина, що передбачає зрілість політичної та правової свідо­мості, почуття патріотизму, причетності до історичної долі своєї вітчизни та її народу; усвідомлення себе повноправним членом соціальної спільноти, громадянином своєї країни. Громадська позиція людини пов'язана з почут­тям гордості за свою країну, її традиції, звичаї, обряди, з повагою до прав і обов'язків громадянина, до конституції держави. Потреба у громадянськості, як якості людської поведінки, виникає зі становленням громадянського су­спільства і є одним із показників рівня демократичності та цивілізованості.

Громадянство — це стійкий правовий зв'язок особи з конкретною дер­жавою, який знаходить свій вияв у їхніх взаємних правах і обов’язках.

Громадянство є найпоширенішою формою відносин між особою і державою, що характерна для країн із республіканською формою правління. У мо­нархічних державах існує підданство — це форма відносин між особою та монархічною державою. Існують особи, які з правового погляду не пов'язані з жодною державою. Це особи без громадянства — апатриди. Інколи особа одночас но є громадянином двох (біпатрид) або кількох держав. Громадян­ство дає особі батьківщину та юридичну й моральну захищеність.

Громадянство України це правовий зв’язок особи та Української держави, який виявляється у взаємних правах і обов'язках. Воно регулюється Конституцією України (ст. 4), Законом «Про громадянство України» (1991 р.) та іншими законодавчими актами.

Громадянство України підтверджує офіційний документ, яким є паспорт (у військовозобов’язаних ще й військовий квиток або посвідчення особи офі­цера), у дітей віком до 16 років — свідоцтво про народження. Громадянином України можна бути від народження, за походженням (якщо дитина народи­лася за межами України, але батьки — громадяни України), через прийняття громадянства України. Щоб стати громадянином України, іноземній особі потрібно відмовитися від іноземного громадянства, постійно проживати в Україні протягом п’яти років, володіти українською мовою та визнавати й дотримуватися Конституції України.

Питаннями громадянства в Укра­їні займаються такі державні орга­ни: Міністерство внутрішніх справ. Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представ­ництва та консульські установи України за кордоном. Відповідно до ст. 106, п. 26 Конституції України Президент України ухвалює рішен­ня щодо прийняття та припинення особою громадянства України.

Отже, в понятійному апараті гро­мадянської освіти людина розглядається як складна, багатоаспектна система, яка розкривається значеннями таких термінів та по­нять: 1) людина; 2) індивід; 3) індивідуальність; 4) особистість; 5) особа; 6) персона; 7) громадянин. Також зазначимо, що ці терміни та поняття досліджують філософія, право та психологія, але терміни «особа" й «громадянин" уживаються пере­важно у правовій сфері, а «індивідуальність" й «особистість* — у психологіч­ній. Різноманітність термінології щодо людини є підтвердженням складності розуміння поняття людини та відображення багатьох аспектів її сутності.