ГЕНДЕРНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ▼

Корисно пригадати

Пригадайте з уроків біологіі. що таке стать.

Донедавна вважалося, що біологічна стать людини зумовлює її психоло­гічні риси, поведінку та емоції, а отже, й соціальну роль. Тобто дівчинка має бавитися ляльками, а коли виросте — мріяти про чоловіка й дітей. Тоді як хлопчик мусить гратися лише машинками та мріяти про «мужню» професію.

Проте етнографи, які досліджували первісні культури, виявили, що в де­яких племенах ролі чоловіків і жінок дуже відрізнялися від тих, до яких ми звикли: жінки приймали рішення й добували їжу, а чоловіки піклувалися про дітей і займалися хатніми справами. Тобто не завжди біологічна стать та соціальна роль людини збігаються у звичному для нас розумінні.

Таку розбіжність відображає термін «гендер», який вчені-соціологи запо­зичили з англійської філології, де він означає граматичний рід (чоловічий, жіночий та середній).

• Гендер — це змодельована суспільством і підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик «чоловічої» та «жіночої» поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей жінок і чоловіків та їхніх стосунків. їх набувають особистості у процесі тендерної соціалізації, що визначається соціальним, політичним, економічним і культурним контекстами буття й фіксує уявлення про жінку та чоловіка залежно від їхньої статі. Під поняттям гендерної соціалізації розуміють формування статевої ідентичності особистості — єдності поведінки й само­свідомості індивіда, який співвідносить себе з певною статтю й відповідає вимогам певної соціальної ролі.

Хлопчики й дівчатка усвідомлюють свою приналежність до певної статі не відразу. У 6-8-місячному віці малюки вчаться розрізняти чоловіків і жінок, у 1,5-річному, як правило, вже точно знають, що вони належать до чоловічої або жіночої половини людства. А в 5 років дитина остаточно розуміє, що ростиме хлопчиком чи дів­чинкою. Формування психологіч­ної статі може тривати довго. Воно пов'язане зі статевим дозріванням, укладанням шлюбу, народженням дітей тощо.

Соціальні ролі чоловіка й жін­ки з часом змінюються. У патріар­хальному суспільстві жінка цілком залежала від чоловіків (свого бать­ка, чоловіка, братів та ін.). За часів класичного капіталістичного сус­пільства публічна сфера діяльності (політика, освіта, професійна діяльність, куль­турне життя) належала переважно чоловікам, а приватна (домашнє господарство, виховання дітей) — жінкам.

Цінності індустріального суспільства визна­чали домінуючою публічну сферу, а приватна сприймалась як вторинна, обслуговуюча. Відповідно визначалася і підтри­мувалася ієрархія гендерних ролей, коли жінка мала прислуговувати своєму чоловікові, залежачи від нього. У постіндустріальному суспільстві відбу­вається поступове вирівнювання прав і можливостей чоловіків і жінок як у публічній, так і в приватній сферах, тобто суспільство наближається до тендерного балансу.

            Закон України «Про забезпечення рівних прав

і можливостей жінок і чоловіків" від 8 вересня 2005 р.

Стаття 1. Гендерна рівність — рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Стаття 3. Державна політика щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків спрямована на [...] забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень; забезпечення рівних можливостей жінкам і чоловікам щодо поєднання професійних та сімейних обов'язків; підтримку сім'ї, формування відповідального материнства і батьківства.

Стаття 6. Дискримінація за ознакою статі забороняється.

Стаття 17. Жінкам і чоловікам забезпечуються рівні права та можливості у праце­влаштуванні, просуванні по роботі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці [...]

Отже, застосування поняття гендер уможливлює розмежування біологіч­них та соціальних характеристик індивіда. Воно вказує на непросту систе­му взаємовідносин чоловіків і жінок, яка хоч і включає біологічну стать, але не обмежується нею. Гендер стосується психологічних, соціальних і культурних відмінностей між чоловіками і жінками, зумовлених не лише суто біологічними чинниками. Насамперед, тендер — це інтерпретація біо­логічного, що фіксується у писаних чи неписаних законах, нормах життя суспільства, тих ролях, які виконують в ньому чоловіки й жінки.

Соціологія розглядає тендерні стосунки як відносини влади й нерівності, тобто нерівного доступу до суспільних ресурсів та їх розподілу за ознакою статі. Так, у сучасній Україні заробітна плата чоловіків у середньому пере­вищує заробітну плату жінок на 32 %, незважаючи на те, що рівень освіти працюючих жінок набагато вищий. Нагальним залишається питання ак­тивної участі жінок у прийнятті суспільно важливих рішень. Так, сьогодні кількість жінок на керівних державних посадах чи серед депутатів Верховної Ради незначна.

Панує думка, що таке бачення розподілу ролей зумовлене біологічними відмінностями між чоловіками і жінками. Тобто соціальна роль жінок зумовлена здатністю народжувати й виховувати дітей, а роль чоловіка — їхньою фізичною силою, активністю і здатністю працювати у складних умовах. Проте антропологи дослідили, що насправді не існує біологічно зумовленого розподілу чоловічих і жіночих ролей. Цей розподіл цілком залежить від культури народу, історичної доби тощо.

Англійський філософ і соціолог Г. Спенсер, один з авторів еволю­ційної теорії, вражав біологічно визначеним суспільний поділ праці за статевими ознаками, стверджуючи, що біологія створила жінок настільки турботливими й милосердними, що їм треба відмовити у праві голосу, Інакше вони зможуть втру­чатися у природний хід прогресивного розвитку суспільства та боротьбу людей за існування, філософ був переконаним у небезпеці освіти для здоров'я жінок, оскільки процес здобуття освіти жінками відволікатиме життєву енергію від репродуктивних органів до мозку.

Гендерна соціалізація відбувається відповідно до норм і цінностей суспільства. Дівчатка і хлопчики соціалізуються по-різному — це явище називається диференціальною соціалізацією, воно існує в усіх суспільствах. Так, хлопчиків хвалять за активність, змагальність, досягнення, а дівча­ток — за слухняність, турботливість тощо. Зазвичай хлопчиків суворіше сварять, але натомість вони отримують більше заохочень та автономії. До дівчаток висувають вищі вимоги: їх зазвичай активніше залучають до хатніх справ та піклування за молодшими членами родини тощо. Хлопчики соціалізуються інтенсивніше. Так, науковці, які досліджували гендерні ролі в найпоширеніших книжках для дошкільнят, виявили, що в казках, оповіданнях та на ілю­страціях особи чоловічої статі представле­ні в одинадцять разів частіше, ніж жіночої. А якщо врахувати звірів, які мають певні статеві ознаки, то це співвідношення стано­витиме 95 до 1. Причому чоловіки завжди уособлюють активне начало, зазвичай вони с безпосередніми учасниками пригод, постійно когось рятують чи визволяють. Жінки, натомість, здебіль­шого пасивні, вони є жертвами маніпуляцій і завжди потребують допомоги. Подібна ситуація спостерігається й у шкільних підручниках: створюється враження, що всі історичні події, географічні відкриття, наукові винаходи — прерогатива виключно чоловіків.

Таким чином, поняття гендеру і гендерної соціалізації стають визначаль­ними для розуміння сьогоднішнього порядку денного суспільства, складних соціальних відносин, що існують в ньому. Це поняття важливе для досягнення соціальної справедливості та здійснення необхідних для цього суспільних трансформацій. У багатьох країнах світу вже відбулися істотні зрушення у вирівнюванні прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема, стосовно доступу до економічних, політичних, освітніх ресурсів. Зазнають суттєвих змін традиційні поняття про соціальні ролі та особливості характеру чоловіків і жінок. Особливе місце в цьому процесі належить тендерній соціалізації дитини, прищеплення їй неупередженого ставлення до людей будь-якої статі.